Використання різних методів наукових досліджень при аналізі справ Європейського Суду з прав людини у сфері порушення трудового законодавства.

Стаття присвячена аналізу поняття і змісту прецедентної практики Європейського суду з прав людини, як джерела права, висвітленню науково-дослідницьких методів у сучасній юриспруденції, застосуванню методології пізнавального процесу для вивчення процесуального акту Європейського суду – справи, зокрема, у сфері захисту трудових прав людини. Авторами проаналізовано, які саме методи наукового пізнання можна застосовувати при дослідженні справ ЄСПЛ. Доведено, що матиме місце формалізм досліджуваного об’єкту в тому випадку, якщо відбуватиметься свідомо надана та завчасно осмислена перевага одному із виділених методів. Тому задіяння сукупності загально-правових і спеціальних методів дослідження практики ЄСПЛ як джерела права, слугуватиме ефективному праворозумінню і правозастосуванню. Запропоновано,
у відповідності до структурно-функціонального змісту побудови справ ЄСПЛ, першочергово розглядати справу з останньої секції «З цих причин, Суд повідомляє/утримується (FOR THESE REASONS, THE
COURT)». Це вирішальна частина справи, в якій зазначено, чи мало місце порушення прав, передбачених Конвенцією.
Досліджено, звернення ЄСПЛ до інших, крім Конвенції, міжнародних актів у поєднанні з очевидною тенденцією все більш поширеного підходу до захисту соціальних прав дозволяє спрогнозувати, що трудові спори незабаром займуть міцне місце в практиці ЄСПЛ. Здійснено методологічний аналіз окремих справ ЄСПЛ, що стосуються безпосередньо сфери трудових правовідносин. Доведено, що показовість справи «Трофимчук проти України» полягає в «margin of appreciation» – допустимій поведінці держави – відповідача відносно заявника. При аналізі справи «Демір та Байкара проти Туреччини» виявлено, що анулювання колективного договору є втручанням у профспілкові свободи заявників, що підпадають під захист статті 11 Конвенції. У справі «Хітос проти Греції» ЄСПЛ розширив тлумачення поняття «примусова чи обов’язкова праця».


The article is devoted to the analysis of the concept and content of case law of the European Court of Human Rights as a source of law, coverage of research methods in modern jurisprudence, application of cognitive process methodology to study the procedural act of the European Court – cases, in particular, in the field of protection of labor human rights. It is investigated that the practice of the ECtHR as a source of law is characterized by a formal form of expression, judicial will in the context of human rights, special order of origin, guarantee, legal force, stability, action in space, in relation to the circle of persons. It was found that clarifying the nature of the case law of the ECtHR, understanding its content and practical operation of it determines the application of scientific research methods. The authors analyzed which methods of scientific knowledge could be used in the study of ECtHR cases. It is proved that the formalism of the object under study will take place if there is a consciously given and premeditated advantage to one of the selected methods. Therefore, the use of a set of general and special methods of studying the practice of the ECtHR as a source of law, will serve for effective understanding of law and law enforcement. It is proposed, in accordance with the structural and functional content of the ECtHR case, to consider the case from the last section “FOR THESE REASONS, THE COURT”. This is the decisive part of the case, which states whether there has been a violation of the rights provided for in the Convention. It has been studied that the ECtHR’s recourse to international instruments other than the Convention, combined with the obvious trend of an increasingly widespread approach to the protection of social rights, suggests that labor disputes will soon take an important place in the ECtHR’s practice. A methodological analysis of individual cases of the European Court of Human Rights directly related to the sphere of labor relations has been carried out. It is proved that the significance of the “Case of Trofimchuk v. Ukraine” lies in the “margin of appreciation” – the
admissible conduct of the respondent State in relation to the applicant. Analysing the “Case of Demir and Baykara v. Turkey” was found that the annulment of the collective agreement constituted an interference with the trade union freedoms of the applicants under Article 11 of the Convention. It is investigated that in 2015 the ECtHR expanded the interpretation of the concept of “forced or compulsory labor”. It was determined that in the “Case of Chitos v. Greece”, the applicant, a medical officer in the armed forces, complained that his employer’s obligation to pay € 106,960 for the early termination of the contract had shown that the Greek authorities the principle of prohibition of forced labor had violated.